Порівняльна характеристика
ліричних й ліро-епічних жанрів фольклору
| Ознаки | ліричні пісні
| думи
| історичні пісні
| балади
|
| сюжетність
| -
| доволі розлогий сюжет
| сюжетні, на першому місці – зображення конкретних подій чи героїв
| стислий сюжет, швидкий темп розповіді, що зосереджена довкола центрального мотиву; акцент не на подіях, а на глибоких переживаннях
|
| будова строфи
| строфічної будови
| астрофічні
| строфічної будови
| строфічної будови
|
| мелодія
| віршовий ритм, стала мелодія
| відсутня стала мелодія, виконуються речитативом
| віршовий ритм, стала мелодія
| віршовий ритм, стала мелодія
|
«Бондарівна» Існує 175 варіантів цієї балади. Твір відбиває події часів панування Польщі над Україною, геніальний опис стану колоніального рабства (Каньовський збиткується над уже мертвою дівчиною: Бондарівна лежить на тесовій лаві «сутки ще й годину», «поки звелів пан Каньовський зробить домовину» – батько без панського дозволу не мав права навіть поховати доньку).
Уславлення національної гордості, Бондарівна репрезентує тип української жінки-козачки (несказанно вродливої, волелюбної, гордої, мужньої, сильної духом).
Бондарівна – це сама наша нація, українська душа, котру не раз прагнули знищити за її гордість і волелюбство.
Традиційні порівняння: «як пишная пава», «як сива голубка»;
Паралелізм за принципом контрасту: «А на тії Бондарівні червонії стрічки, / Куди вели Бондарівну, там криваві річки».
Коломийковий віршовий розмір.
«Ой летіла стріла» Одна з найдавніших балад в українському фольклорі. Мотив безглуздя воєнного душогубства.
Три зозулі – мати, кохана, сестра (зозуля – жіноча печаль, туга, самотність).
Контраст гіперболи й літоти: «Де матінка плаче, / Там Дунай розлився; Де плаче сестриця, / Там слізок криниця; / Де плаче миленька – / Там земля сухенька».
Балада збудована на потрійній градації.
«Ой на горі вогонь горить» Висвітлення людиновбивчої жорстокості війни як такої (вказівки на конкретну війну немає).
Розгорнута метафора-контраст (прадавній символ): змалювання героїчної загибелі в бою як весілля.
Сюжети народних балад, які стали основою для літературних творів:
1. «Жила вдова на Подолі» – казка Марко Вовчок «Дев’ять братів і десята сестриця Галя».
2. «Лимерівна» – однойменне оповідання Марка Вовчка й драма Панаса Мирного.
3. «Ой жив у Січі старий козак» – драми М. Костомарова й І. Карпенка-Карого «Сава Чалий».
4. «Пісня про шандаря» – трагедія І. Франка «Украдене щастя».
5. «Ой не ходи, Грицю…» – однойменна п’єса М. Старицького, драма В. Самійленка «Чураївна», повість О. Кобилянської «В неділю рано зілля копала», роман у віршах Л. Костенко «Маруся Чурай».
Дослідник балад – Олексій Іванович Дей: «Балади: кохання та дошлюбні взаємини», «Балади: родинно-побутові стосунки» (у двох книгах), збірка «Балади», монографія «Українська народна балада».
| 
